Reverie

Занадто грубі люди, занадто пещені обличчя й руки. Жертовність, вірність, ідеали – для них це порожній звук.

Я лише прикидаюся, що граю в їхню гру. Заради можливості щодня повертатися в свій світ: за свій улюблений столик, в своє улюблене крісло з кавою, ковдрою й книгою. 

Щодня вони відносять мене далеко-далеко від брехні, заздрощів і зрад, відкривають двері в кращий світ. Це мій найкращий час.