Я незручний. У той час як сучасний світ хоче посередності, політкоректності, споживання, я прагну розуміти й ставити питання.
Мені важливо знати: те, що я роблю – правильно. Ще мій невеличкий вклад зробить світ хоч на йоту кращим, чистішим. Але мої бажання розходяться з інтересами більшості.
Я кинув кілька прибуткових робіт, коли переконався, що моя праця несе не благо, а шкоду. В той час як офіційні лозунги компаній кричали про високу місію, мій власний розум бачив у їхніх діяннях інше. А йому я довіряю більше.
Я не вірю, коли мені кажуть про когось погано, доки не зможу переконатися в цьому сам. Мій досвід показує, що часто-густо засуджують тих, кого не зрозуміли.
Мене називають дурнем, адже я можу віддати останнє тому, хто цього потребує. Я не чекаю за це нагород і почестей, а живу спокійно, знаючи – моя совість чиста.
Я не зживаюся з колективами, де говорять про моду, дорогі автомобілі, тенденції ринку. Мені куди ближчі інші теми: питання моралі, конфлікт особистості з тиском обставин – усе, що дозволяє пізнати Людину.
Роками мені доводилось пробиватися крізь стіну нерозуміння, але я знайшов вихід. Я зберу свою зграю: знайду однодумців, розкиданих по всій країні, континенту, світу.
Я впевнений, що не один такий. І знайду тих, із ким можна заснувати спільну справу, з ким нас поєднає прагнення до пізнання, інновацій, бажання зробити світ кращим. Кого так само як і мене веде жага світла й пізнання.