Щодня від раннього ранку до пізнього вечора я лише й роблю, що трачу: час, гроші, сили. Не на себе – на інших. Друзі, знайомі, сусіди вважають, що я збожеволів. Одні сміються, інші крутять пальцем коло скроні, а треті намагаються «повернути до нормального життя». А я відчуваю, що з кожною потраченою на інших хвилиною стаю багатшим.